28 травня 2010 року у Волгограді був відкритий меморіал «Винищувачам фашистських танків» - службовим собакам-підривникам 10-й стрілецької дивізії НКВС. Цей пам'ятник - єдиний в Росії. Ідея створення меморіалу належить начальнику ГУ МВС РФ по Волгоградській області генерал-лейтенанта поліції Олександру Миколайовичу Кравченко.
Автор пам'ятника - скульптор з Волзького, член Союзу художників Росії Микола Карпов. Загальна висота скульптури - 2 метри 10 сантиметрів, висота п'єдесталу з цілого шматка фінської граніту - один метр. Вага монумента, відлитого з бронзи - більше 200 кілограмів. - Мені вперше доводиться виконувати такий незвичайний, але цікавий замовлення, - розповів «Вістям» Микола Карпов. - Я перекинув купу фотографій, історичних документів, щоб створити збірний образ чотириногих захисників Сталінграду. Були, звичайно, під час Великої Вітчизняної війни і собаки-зв'язківці, собаки-сапери, собаки санітари, їздові собаки. Але сама героїчна і трагічна доля була у собак - винищувачів танків. Вони доставили вибухівку до ворожого танку, зведений детонатор спрацьовував автоматично, і німецький танк підривався разом з собакою”. Собака нагадує східно-європейську вівчарку, проте, за словами автора, він створював узагальнений образ собаки, щоб ніяк не образити представників різних порід, які брали участь у війні. Як і під час Великої Вітчизняної війни, на собаці закріплена сумка з тротилом. Вся фігура тварини напружена, вона вже бачить свою мету і готова кинутися в останній бій. Широко відомий подвиг 28-го окремого загону собак-винищувачів танків в оперативному підпорядкуванні 10-й стрілецької дивізії НКВС. У боях за Сталінград загін знищив 42 танки, 2 бронемашини, сотні солдатів і офіцерів супротивника. З серпня по жовтень 1942 року з 202 осіб і 202 собак загону в живих залишалося 54 людини і 54 чотириногих бійця.
Вперше в битві за Сталінград собаки були застосовані в серпні 1942 року на північних околицях міста, в районі настання гітлерівських танків, на ділянці оборони 282-го стрілецького полку 10 дивізії НКВС. Саме воїнам 10-й дивізії НКВС довелося одними з перших вступити в нерівний бій з прорвавшимися до Сталінграда німецько-фашистськими військами 23 серпня 1942 року. Дивізія з честю виконала покладену на неї складне і відповідальне завдання - малими силами затримати просування ворога в Сталінград підходу до наших основних частин, які вели запеклі бої на підступах до міста. Чотириногі солдати зіграли значну роль у винищуванні ворожих танків вже в початковий період оборони Сталінграду. Дресируючи, собак годували лише під танками, в результаті у тварин виробився рефлекс при вигляді танка кидатися під його днище в надії отримати їжу, тут і спрацьовувала штырьковая міна, яку закріплювали на спині у собаки. Зараз це виглядає жорстоко, але в страшні роки Війни, рахунок людських життів йшов на тисячі, тому виходу не було. У фондах Державного історико-меморіального музею-заповідника «Сталінградська битва» зберігаються особисті спогади одного з бійців винищувального загону Маслова Миколи Даниловича. У своїх спогадах про боях за Сталінград він пише: «Собаками ми підривали один за іншим танки, і німець повертав назад, залишаючи кілька підірваних танків на полі бою… І тому як би німець не хотів прорвати оборону, йому це не вдавалося. Хоч яку кількість танків не посилав на нашу оборону, ми відображали їх собаками і додатково вогнем».